Pyrogoscha.com.ua

Спасительну місію на землі Господь наш Ісус Христос завершив двома величними актами, якими є воскресіння Лазаря і вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Ці дві події, свідками яких було багато людей, переконливо свідчили про Христове месіанське посланництво та Його божественність. Тріумф цих двох світлих подій відчинив також браму до останнього акту Христового життя - Його страждання і смерті.

В земній подорожі християнина всюди супроводжує знамення Хреста — від духовного народження — Хрещення і до самої смерті — переходу у вічність. Під час звершення таїнства Хрещення на новоохрещеного одягається натільний хрестик, котрий повинен стати для людини і символом її приналежності до церковної спільноти, і постійним нагадуванням і спонуканням до виконання заповідей Христових, до свідчення перед лицем безбожного світу про істинність віри православної. Щоразу, читаючи молитви, уважно слухаючи церковний спів, православний християнин осіняє себе хресним знаменням.

Від 22 лютого до 12 квітня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.

Як для рослин немає кращих умов, ніж гармонійне поєднання світла, тепла і поживи у ґрунті, так і для душі людської немає кращих засобів для життя у Христі, аніж щира молитва, справи милосердя і чесний піст. Із цих трьох богоугодних і спасительних для душі речей саме посту належить приділити увагу, оскільки розпочинається його час. Сучасне сприймання цієї благодатної допомоги у боротьбі із пристрастями, на жаль, далеке від правильного.

22 лютого 2015 року в церквах буде відбуватися особливий чин: священики і парафіяни будуть просити один в одного прощення за всі образи, щоб почати Великий піст з чистою совістю. Ця традиція пішла з Палестини.

В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні ми святкуємо Стрітення Господнє. “Стрітення” – слово давньослов’янське, яке означає “зустріч”. Зустріч праведного Симеона – з Господом, людини – з Богом, Старого Завіту – з Новим.

В житті людини бувають моменти, коли зовнішня видима дія свідчить про глибокий внутрішній зміст того, що бачимо тілесними очима. Ось, наприклад, бачимо, як звершується хрещення дитини. Зовні нібито й нічого особливого, але занурення у воду супроводжується словами, які виокремлюють подію із всього виру повсякденної суєти: «Охрещується раб Божий в ім’я Отця. Амінь. І Сина. Амінь. І Святого Духа. Амінь». Поки дитина маленька, скільки ще разів батьки купатимуть її у воді, але очищення, яке подається в Таїнстві, вони дитині не подадуть.

Агіасма (з гр. мови – святиня; церковно-слов. Агіасма – свята вода). Зазвичай Агіасма означає святу воду Великого освячення, тому часто вживається словосполучення “велика Агіасма”. Рідше зустрінемо новий порівняно вираз “мала Агіасма”, що означає воду Малого водосвяття.